29 жовтня 2016 року ювілейний шкільний дзвінок пролунав у Краматорській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №23

                                                         На перехресті 7 доріг, 7 вітрів,

                                                        Часів минулих, прожитих років,

                                                       Є місце, де в усьому незабутнє:

                                                       Країна, що народжує майбутнє.

                                                      В ній перше слово і вітання,

                                                     В ній завжди зустріч і прощання,

                                                    Це оберіг дитинства,

                                                   Що ніколи не згаса,

                                                  У ньому нашого життя невичерпна душа!

 

Відлік досягнень людини починається зі школи:  з Букваря, з першої написаної літери до атестату про середню освіту. Школа знайомить, розповідає, допомагає… Школа навчає, виховує, сіє «розумне, добре, вічне». Школа – це другий дім, у якому завжди багато яскравих вражень та позитивних емоцій.  Золотою симфонією для кожного з нас звучить мелодія шкільного дзвоника, як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися.

29 жовтня 2016 року ювілейний шкільний дзвінок пролунав для учнів, вчителів, випускників, гостей у Краматорській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №23. Саме 55 років тому свої двері радо відчинила нова  школа міста. Це був 1961 рік – рік, коли людина  вперше здійснила політ до космосу. Школа стала носити ім’я першого льотчика-космонавта Юрія Олексійовича Гагаріна.

55 років – це певний рубіж, висока сходинка, на яку необхідно було піднятися. Славних 55. Це близько 64000 уроків у цих стінах,  192000 шкільних дзвінків. Більше двох тисяч випускників.

Ювілейні святкування стали незабутньою зустріччю кількох поколінь учителів та учнів. Випускників, гостей зустрічали учні, які проводили екскурсію шкільними коридорами та кабінетами, розповідали про цікаве та змістовне шкільне життя, ознайомлювали з інформацією щодо історії школи, яка була представлена у вигляді кінострічки та фотоальбомів. Гості мали змогу поринути в роки створення, становлення та розвитку школи, пройти святково вбраними коридорами школи, завітати до оновлених за останні роки класів, а головне – знову відчути себе учнями на уроках біології, роздивляючись у мікроскопи рослинні та тваринні клітини, народознавства, виробляючи шишки з солоного тіста, географії, збираючи пазл території України з її областей. А також гості школи зупинились у оновленій спортивній залі на фізкультхвилинку та проявили свої творчі здібності в грі “Відгадай мелодію” в кабінеті музики.

Та найбільшою популярністю в гостей школи користувалися фотозони, що були розташовані на різних поверхах школи.

Веселий шкільний дзвінок запросив усіх присутніх до актової зали на святковий концерт.

…На екрані – цифра 55. Одна за одною з’являються фотосвітлини, зафіксовані в різні періоди шкільного життя.
Хоч років пройшло чимало, багато чого  розгубила людська пам’ять, та хочеться згадати все, нічого не забути.

Слова вітання з ювілеєм пролунали від директора школи Писаренко Наталії Миколаївни.

За нелегку, неспокійну, самовіддану працю, повагу та вдячність, найкращі побажання в ювілейний день народження винуватцям свята висловили заступник міського голови Чукова Наталія Вікторівна  та головний спеціаліст управління освіти Яковенко Олена Анатоліївна.
Розділити радість небуденної події разом з ювілярами прибула велика кількість поважних гостей, серед яких – помічник депутата, заступник головного інженера заводу НКМЗ Мірошніченко Олександр Вікторович, суддя апеляційного суду Донецької області Канурна Ольга Дем’янівна, начальник автотранспортного цеху ПАО НКМЗ, помічник депутата Куліш Павло Васильович, директора шкіл.

Хвилюючим був момент, коли у хвилини спогадів оживали альбомні сторінки, які нагадували про роки дитинства, молодості, юності всім присутнім.

Зустрілися учні різних поколінь. Найстарша випускниця, краматорська поетеса Іршенко Ольга Василівна розповіла про незабутні шкільні роки та презентувала школі збірку своїх поезій.

Приємно було бачити на святі педагогів-ветеранів. Їхні спогади про роки праці були світлими і добрими. Від їхнього імені рідну школу зі святом привітала Федоренко Любов Йосипівна.

Як швидко збігає час. Сьогодні неможливо перерахувати всіх учителів, які віддали своїй школі не один десяток років. Школа пам’ятає всіх, хто все своє життя без залишку  віддав найпрекраснішому на Землі – вихованню дітей, формуванню майбутнього, у якому нам усім жити. Хвилиною мовчання всі присутні згадали тих, хто працював і навчався в стінах нашої школи і кого вже немає разом з нами.

Номери, що були підготовлені учнями школи, її випускниками, працівниками І міської школи мистецтв, танцювальними колективами «Каданс»Харківської гуманітарно-педагогічної академії та «Фіруза» БК імені Бикова, змінювалися спогадами почесних гостей. Привітання, враження, веселі жарти, урочисті вітання… Швидко промайнув час. Закінчився концерт. Та не завершилися спогади…

Ще довго коридорами та кабінетами школи  прогулювалися гості, спілкувалися, згадували свою молодість.

Школа… Моя школа… Ці слова відлунюють світлим почуттям у душі кожного. Школо, велика родино! Віншуємо твою радість, що збираєш до свого порогу вчителів, випускників усіх поколінь як ознаку Духовності, Соборності й Єдності.

Свято закінчилось, у коридорах – тиша, а школа вже чекає нового дня, щоб знову сповнитись дитячим гомоном і нишком спостерігати за сьогоденням.

З ювілеєм тебе, рідна школо!