Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів’яне!

Ти зрікся мови рідної. Заріс

Твій шлях і зник у безіменнім зіллі…

Не маєш ти на похороні сліз,

Не маєш пісні на весіллі! –

так писав поет-шістдесятник Дмитро Павличко про небезпечну загрозу зникнення нашої мови, а значить і нашої нації. Саме тому так важливо, щоб кожен українець від маленького до великого  вивчав, зберігав рідну мову, дбав про її чистоту, пишався її красою та поширював її, щоб передати своїм нащадкам. До Дня рідної мови вчителі кафедр іноземної та української філології разом з учнями 8,9 та 11 класів підготували  Фестиваль рідних мов, який  проводиться в гімназії щорічно. Сьогодні зі сцени звучали поезії Роберта Бернса англійською мовою,  пісні та поезії німецькою  мовою, пейзажна та філософська лірика російських класиків та, безперечно, українське дотепне слово, патріотична пісня, вірші українських поетів рідною мовою. З великою гордістю  всі присутні слухали історію нашого «Щедрика», який підкорив увесь світ і став символом Різдва всіх католиків. Неповторна музика Миколи Леонтовича пролунала й сьогодні в залі у виконанні на скрипці учениці 9-Б класу Непомнящої Ксенії, ще раз нагадавши всім, що нам є чим пишатися: духовна скарбниця українського народу безмежно багата! Хай же любов до рідного слова єднає всіх українців від Заходу до Сходу і буде оберегом для нашої нації!

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *