Нові імена на мапі Краматорська

У приміщенні Центральної міської бібліотеки (м.Краматорськ) з ініціативи методиста суспільно-гуманітарних дисциплін  УО та племінниці Олекси Тихого- Кравцової Лариси Федорівни та за участі рідної сестри Олекси Івановича – Олександри відбулися в рамках проекту “Нові імена на мапі Краматорська” выдбулися “Олексини читання “.Зустріч відкрив  кандидат філологічних наук, автор вступної статті до ювілейного збірника “Думи про Олексу Тихого” – Сиротенко Валерій Павлович. Презентував ювілейні збірки кадидат філологічних наук Півень В.Ф.. Присутны мали чудову нагоду послухати вірші, присвячені Олексі Тихому у виконанні автора, Володимира Федоровича, та учениць ЗОШ № 26. На заході виступили цьогорічні переможці “Олексиних читань у Дружківці”, учениці ЗОШ № 8,25,26 з м. Краматорська. Діти презентували свої наукові дослідження, за які отримали  переможні місця. Ми щиро вдячні за присутність представників партії “Солідарність”- Валерія Власенко та Виктора Рубановского, які виступили з вітальним словом до дітей, акцентували увагу на вкрай необхідні подібні заходи, тому, що декомунізація ще триває, ще багатьом представникам громади треба доводити важливість присутності таких імен як Олекса Тихий на мапі нашого міста. Депутати Краматорської міської ради привітали учнів-переможців та вручили їм пам’ятні подарунки-книги.
Для нас є символічним той факт, що найбльший проспект в Україні, проспект Олекси Тихого, об’єднав наші міста: Дружківку-Краматорськ-Слов’янськ..Колись так близко для всіх нас були Макіївка-Донецьк-Ясинувата.
На вечорі пам’яті дисидента, правозахисника та учителя з великої літери Олекси Тихого були присутні діти-переселенці з Горлівки, вони представляли ЗОШ №11 та свій проект, який у 2013 році посів 3 місце ” Політичні репресії на Донбасі”. Захід не залишив байдужими  учнів 8 класу ЗОШ№11. Вже по завершенню виступіла учениця 8-Б Яна Стефюк,яка зауважила: “Колись ми з Ігорем вчилися у сусідніх школах у Горлівці, а нині у паралельних класах. Хто би таке раніше міг уявити…” В очах дівчини я побачила вдячність і за те, що згадали не тільки Олексу Івановича, а сотні закатованих радянським режимом з Краматорська, Слов’янська, Маріуполя та окупованих Донецька і ..Горлівки. Наче в ту мить сам Олекса Тихий об’єднав,зібрав усіх разом.