«ВЕСНА НЕ МОЖЕ НЕ ПРИЙТИ»

«ВЕСНА НЕ МОЖЕ НЕ ПРИЙТИ»

«Весна не може не прийти». Цей оптимістичний вислів є назвою нової

книги краматорської поетеси Галини Онацької. Зустріч з автором поетичної

збірки відбулася в приміщенні Центральної бібліотеки міста Краматорська 12

лютого 2017 року. Поява нового літературного шедевра є завжди визначною

подією в нашому місті. На презентації книги були присутні видатні

краматорські митці, викладачі вищих та середніх навчальних закладів та ті,

кому не байдужа сучасна українська поезія. Вони дали високу оцінку

творчості поетеси.

Цей зимовий сонячний день запам’ятається всім присутнім на презентації,

бо поезії Галини Онацької, ніби теплий весняний промінчик, торкнулися

тонких струн людської душі. Скоро обов’язково прийде весна – пора

пробудження природи і краси, пора сподівань і кохання. І все зміниться на

краще. У це щиро вірить автор поетичної збірки, у це вона, читаючи свої

вірші, змусила повірити і нас.

Галина дуже любить природу та свій рідний край. Її захопленням є квіти та

поезія, а смислом життя – її родина та люба Україна. Обкладинку третьої

поетичної збірки автора прикрашають підсніжники – перші вісники весни. Ці

тендітні ніжні квіти пробиваються крізь холодний сніг, щоб принести людям

радість і сповістити про прихід весни. Вони є витривалими та

всепереможними, бо долають саму зиму, вони ніби символ нового життя на

нашій прекрасній землі.

Поетеса закохана в красу рідного краю і її хвилює доля України та

українців. У збірці переплелася пейзажна і громадянська, патріотична лірика.

Пекучим болем втрат та вірою в перемогу пройняті рядки поезій із розділу

«Намалюй мені зоряні весни» та поеми в листах «Синьоокий Ангел»,

присвяченій «героям, що не шкодують свого життя, захищаючи Батьківщину,

усім нашим мужнім чоловікам та їх коханим, що віддано чекають на них

вдома». Україна «заквітчана, замріяна… та в ранах і сльозах. Із вірою й

надією…» Після декількох поезій, прочитаних Галиною, на очах присутніх

заблищали сльози, бо не можна залишитися байдужим, чуючи рядки з поезії

«Лист матері»: За рідну таку Україну мою,

За ніжний весняний калиновий цвіт,

Загинув в жорстокім, нерівнім бою –

Розкаже про мене холодний граніт.

Зараз патріоти виборюють свободу нашої країни, а поетеса вірить і вселяє

надію людям: Птахи прилетять щебетати,

І будуть ще квіти цвісти.

Життя мусить, доню, тривати –

Не може весна не прийти!

Життєвим кредо Галини є такі поетичні рядки:

Як би важко в світі не було,

Як би доля нас в житті не била,

Краще не тримати в серці зло,

Треба жити й вірити щосили!

Багато порад можна зустріти у творах поетеси:

Хочеш бути щасливим? Будь!

Хочеш всесвіт увесь обійми.

Про образи, про біль забудь –

Бог наділить тебе крильми.

Про плинність часу, вічність кохання, любов до рідної мови, підтримку

друзів, віру і надію в нашому житті, рідні стежки біля домівки, політ лелек,

золотаві чорнобривці, дорогу дитинства – про все це можна прочитати в

поезіях Галини Онацької в розділі «Україна така багата». Частина книги

«Зупинила б я мить» – це гімн природі, її красі в різні пори року. Там є вірші

про багряну осінь, бабине літо, красень-вересень, пісню падолисту, пахучий

вітер, яблучний та медовий Спас, квіти літа, акварелі осені, зимовий бал.

Хочеться вигукнути рядками поетеси:

Україна така багата

На таланти і на красу…

На поетичні твори Галини вже написана музика. Сподіваємось, що дуже

скоро знайдеться і виконавець пісень, і ми будемо насолоджуватися красою

поезії та музики.

Ми, краматорці, повинні пишатися тим, що у нашому місті яскраво

засяяла нова квіточка-зірка на поетичному небосхилі – Галина Онацька.

Пономаренко В.В.